СТТУ АПУ 001-2000

Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Асоціації перекладачів України.


Дата введення: 2000-03-29

СТАНДАРТ АСОЦІАЦІЇ ПЕРЕКЛАДАЧІВ УКРАЇНИ

КВАЛИФИКАЦИЯ И СЕРТИФИКАЦИЯ ПЕРЕВОДЧИКОВ
Общие требования

КВАЛІФІКАЦІЯ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ ПЕРЕКЛАДАЧІВ
Загальні вимоги

QUALIFICATION AND CERTIFICATION OF TRANSLATORS/INTERPRETERS
General
Requirements

РОЗРОБЛЕНИЙ Асоціацією перекладачів України.

ПРИЙНЯТИЙ Правлінням Асоціації перекладачів України (протокол № 14 від 29 березня 2000 р.).

ВВОДИТЬСЯ ВПЕРШЕ.

ЗАРЕЄСТРОВАНИЙ Українським науково-дослідним Інститутом стандартизації, сертифікації й інформатики під № 804/700002 від 27 квітня 2000 року.


Зміст

1. Сфера застосування
2. Нормативні посилання
3. Визначення
4. Загальні вимоги
5. Допуск до іспиту
6. Кваліфікаційний іспит
7. Сертифікація
8. Продовження терміну дії
9. Повторна сертифікація
10. Документація
11. Перехідний період
Додаток А.

1. Сфера застосування

Цей стандарт установлює вимоги до кваліфікації персоналу, що виконує усні та письмові переклади, і систему сертифікації його відповідності.

Вимоги до персоналу встановлюються в стандартах на послуги, інструкціях, правилах або технічних регламентах. При потребі сертифікацію персоналу (далі - сертифікацію) проводять за даним стандартом.

Відповідальним за сертифікацію є незалежний орган сертифікації, структура і процедури якого відповідають чинним стандартам.

Сертифікація охоплює професійну підготовку за одним чи кількома видами перекладу:
• письмовий;
• послідовний усний;
• синхронний усний.

2. Нормативні посилання

У даному стандарті розробники використали посилання на такі стандарти: ДСТ 30488-97 (EN 45013-89) Органи сертифікації персоналу. Загальні вимоги.

3. Визначення понять

У даному стандарті застосовують такі терміни з відповідними визначеннями:

3.1 Кваліфікація - підтвердження наявності підготовки, професійних знань, майстерності та досвіду, що дають можливість персоналу належним чином виконувати завдання з перекладу.

3.2 Сертифікація персоналу - процедура, що використовується для встановлення кваліфікації персоналу за яким-небудь видом перекладу з наступним виданням сертифіката.

3.3 Незалежний орган сертифікації - орган, що відповідає вимогам ДСТ 30488 і здійснює сертифікацію відповідності персоналу вимогам даного стандарту.

3.4 Уповноважений орган - орган, незалежний у визначеній області діяльності, уповноважений незалежним органом сертифікації проводити підготовку іспитів і здійснювати їх, визначаючи рівень кваліфікації персоналу. Уповноважений орган може належати до територіальних відділень Асоціації перекладачів України.

3.5 Екзаменаційний центр - центр, затверджений незалежним органом сертифікації безпосередньо або через уповноважений орган, у якому будуть проводитися кваліфікаційні іспити.

3.6 Екзаменатор - провідний спеціаліст у сфері усних або письмових перекладів, уповноважений незалежним органом сертифікації безпосередньо або через уповноважений орган проводити іспити, спостерігати за ними й оцінювати рівень кваліфікації перекладачів.

3.7 Сертифікат - документ, видаваний відповідно до положень системи сертифікації, визначеної даним стандартом, який засвідчує, що фахівець компетентний у здійсненні визначеної діяльності.

3.8 Кандидат на сертифікацію - особа, що претендує на підтвердження своєї кваліфікації і проходження сертифікації, яка працює під наглядом сертифікованого персоналу.

3.9 Роботодавець - організація або приватний підприємець, на яких кандидат працює постійно; роботодавець може одночасно бути кандидатом.

3.10 Робоча характеристика - письмовий документ, що видається роботодавцем і містить оцінку компетентності перекладача. Додатково для сертифікації можуть бути оцінені знання в спеціальній області, необхідні для виконання певних видів робіт.

3.11 Кваліфікаційний іспит - іспит, що виявляє загальні, спеціальні і практичні знання, а також майстерність кандидата, і який проводить незалежний орган сертифікації або уповноважений орган.

3.12 Практичний іспит - іспит на майстерність, під час якого кандидат виявляє відповідне уміння передавати зміст вихідного тексту, знання питань загальної та спеціальної термінології, уміння дотримуватися правил мови перекладу.

3.13 Виробничий стаж в області перекладу - досвід роботи перекладача, що веде до необхідної майстерності та знань.

4. Загальні вимоги

4.1 Вимоги до незалежного органу сертифікації, уповноважених органів та екзаменаційних центрів

4.1.1 Незалежний орган сертифікації має відповідати вимогам ДСТ 30483.

4.1.2 Уповноважений орган*, якщо він визначений, відповідає таким вимогам:
а) працює під контролем незалежного органу сертифікації;
б) має у своєму розпорядженні засоби, необхідними для проведення іспитів через екзаменаційні центри;
в) готує проведення і спостерігає за перебігом іспитів, відповідальність за які несе екзаменатор;
г) є незалежним у визначеній сфери діяльності;
д) застосовує письмові методики, затверджені незалежним органом сертифікації;
е) затверджує екзаменаційні центри;
ж) забезпечує, щоб зразки перекладів і контрольні питання, на яких проводяться іспити, не використовувалися під час навчання.
Примітка. За відсутності уповноважених органів ці вимоги виконуються незалежним органом сертифікації

4.1.3 Екзаменаційний центр:
а) застосовує письмові методики і працює під контролем незалежного органу сертифікації або уповноваженого органу;
б) має у своєму розпорядженні засоби, необхідні для проведення іспитів;
в) готує проведення і спостерігає за перебігом іспитів, відповідальність за які несе екзаменатор;
г) забезпечує, щоб зразки перекладів і контрольні питання, на яких проводяться іспити, не використовувалися під час навчання.

4.2 Відповідальність

4.2.1 Незалежний орган сертифікації:
а) впроваджує, підтримує і сприяє розвитку системи сертифікації;
б) дотримується процедури і проводить роботу з сертифікації;
в) за необхідності передає повноваження за конкретною процедурою сертифікації під пряму відповідальність уповноважених органів, що можуть представляти територіальні філії Асоціації;
г) затверджує безпосередньо або через уповноважені органи екзаменаційні центри, відповідним чином забезпечені персоналом і устаткуванням, періодично їх контролює:
д) здійснює контроль усіх переданих функцій.

4.2.2 Уповноважені органи:
а) застосовують процедуру незалежного органу сертифікації;
б) реєструють і зберігають документацію з проведення сертифікації.

4.2.3 Екзаменаційний центр
Екзаменаційний центр, затверджений незалежним органом або через уповноважені органи:
а) має кваліфікований персонал, приміщення й устаткування для забезпечення належного проведення кваліфікаційних іспитів за рівнями кваліфікації, методами і видами робіт;
б) використовує тільки документи й екзаменаційні запитальники, прийняті чи затверджені незалежним органом по сертифікації;
в) використовує для практичних іспитів тільки зразки текстів, підготовлені чи затверджені незалежним органом сертифікації;
г) реєструє і зберігає документацію, що стосується кваліфікаційних іспитів. Примітка. За наявності декількох затверджених центрів у кожному з них використовуються зразки текстів, що мають однаковий рівень складнощів. Не допускається використання екзаменаційних зразків текстів для тренувальних цілей.

4.2.4 Роботодавець
Роботодавець представляє кандидата незалежному або уповноваженому органу і підтверджує документами достовірність наданих відомостей, включаючи дані про утворення, підготовку і стаж, необхідні для допуску кандидата до іспитів. Роботодавець несе відповідальність за видання робочої характеристики відповідно до п. 6.3.
Не допускається безпосереднє залучення роботодавця до процедури сертифікації.
Якщо кандидат є приватним підприємцем, то він бере на себе усю відповідальність, визначену для роботодавця.

4.3 Кваліфікаційні вимоги
Залежно від рівня підготовки за фахом і виробничого стажу, перекладачі поділяються на 4 категорії згідно з "Довідником кваліфікаційних характеристик професій робітників" [1].

4.3.1 Провідний перекладач
Перекладач, що має повну вищу освіту відповідного напрямку підготовки (магістр, спеціаліст) і підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією перекладача I категорії не менше 2-х років.

4.3.2 Перекладач I категорії
Перекладач, що має повну чи базову вищу освіту відповідного напрямку підготовки (магістр, спеціаліст чи бакалавр) і підвищення кваліфікації; для магістра - без вимог до стажу роботи, для спеціаліста - стаж роботи з професії перекладача II категорії не менше 2-х років, для бакалавра - не менше 3-х років.

4.3.3 Перекладач II категорії
Перекладач, що має повну чи базову вищу освіту відповідного напрямку підготовки (спеціаліст або бакалавр) і підвищення кваліфікації; для спеціаліста - без вимог до стажу роботи, для бакалавра - стаж роботи з професії перекладача не менше 2-х років.

4.3.4 Перекладач
Перекладач, що має повну чи базову вищу освіту відповідного напрямку підготовки спеціаліст або бакалавр) без вимог до стажу роботи.

4.4 Компетентність
Перекладач має знати: мови, що використовуються під час перекладу; методики перекладу; чинну систему координації перекладів; спеціалізацію діяльності установи (організації), для якого(-ої) виконується переклад; термінологію з певної тематики мовами, що використовуються для перекладу; має вміти працювати зі словниками, термінологічними стандартами, збірниками, довідниками; знати основи наукового і літературного редагування; граматику і стилістику мови.
При позитивному результаті проходження кваліфікаційного іспиту сертифікованій особі згідно з даним стандартом видається відповідний сертифікат у сфері усних та/або письмових перекладів.

5. Допуск до іспиту

Для допуску до іспиту кандидат має відповідати мінімальним вимогам з підготовки та практичного досвіду в певному виді перекладу, встановленому в даному розділі.

5.1 Підготовка

5.1.1 Кандидат на отримання сертифіката представляє кваліфікаційний документ, а також документ, що підтверджує його стаж роботи.
Примітки. Доказом професіоналізму також може бути одне із таких підтверджень:
• членство у національній чи міжнародній асоціації перекладачів; реєстрація у якості професійного перекладача;
• два підписи членів Асоціації перекладачів, що підтверджують компетентність кандидата;
• дві рекомендації роботодавців кандидата, що підтверджують його компетентність.

6. Кваліфікаційний іспит

Кваліфікаційний іспит складається з практичного іспиту й охоплює письмовий переклад або усний переклад. Практичний іспит проводиться відповідно до Правил кваліфікаційного іспиту Асоціації перекладачів України [2]

6.1 Іспит у сфері письмових перекладів
На відміну від перекладу в реальних умовах, кандидату необхідно виконати переклад без доступу до багатьох ресурсів, що маються за інших умов у його розпорядженні. Також накладається часове обмеження, що стримує ретельне опрацювання стилю. Таким чином, від кандидата не очікується високого рівня опрацювання стилю перекладу.
Результат іспиту залежатиме від того, наскільки добре кандидат доніс зміст оригіналу і виявив уміння перекладати, дотримуючись правил цільової мови.
Загальна тривалість практичного іспиту з письмового перекладу складає 3 години.
Зразки текстів (уривки) для практичного письмового іспиту представляються у таких 5 сферах знань: загальна тематика (А), наука/медицина (B), політехнічна (C), бізнес/право (D), художня література (E). Зразки добираються і схвалюються незалежним органом сертифікації.

6.2 Іспит у сфері усних перекладів
Іспит включає послідовний або синхронний переклад, залежно від виду усного перекладу, за яким спеціалізується кандидат на отримання сертифікату. При цьому також буде враховуватися і сфера знань, у якій кандидат має підготовку.

6.3 Проведення практичного письмового або усного іспиту
Іспит проводиться в екзаменаційних центрах, затверджених і контрольованих незалежним органом сертифікації, або безпосередньо через уповноважений орган.
Кандидат повинен мати при собі, крім кваліфікаційного посвідчення, посвідчення особи, офіційне повідомлення про іспит.
Якщо кандидат не дотримується екзаменаційних правил під час іспиту, допускає шахрайські дії або є співучасником таких дій, його відсторонюють від подальшого проходження іспиту і надають право на переекзаменування не раніше, ніж через 1 рік.

6.3.1 Іспит проводить і контролює екзаменатор. Оцінюють незалежні експерти - визнані спеціалісти у даній сфері, по одному експерту на кожну тему. При цьому для експертів роботи є анонімними.
Екзаменатору можуть допомагати один чи кілька асистентів, за роботу яких він відповідає.
Результати іспиту оцінюються відповідно до методики, розробленої або затвердженої незалежним органом сертифікації.
Для письмового іспиту кандидат може використовувати наявні у нього словники та довідкові посібники (загальні двомовні словники, спеціальні словники, тлумачні словники і т.д.). Передання словників іншим здобувачам під час іспиту не допускається.

6.3.2 При проведенні письмового іспиту кандидат одержує екзаменаційний пакет, на якому вказується номер, що привласнюється йому для дотримання анонімності при оцінюванні. Такий особистий номер, а не ім'я або прізвище, вказується на сторінках екзаменаційних аркушів.
Папір для екзаменаційного перекладу буде знаходитися в екзаменаційному пакеті. Береги (приблизно 2,5 см) з двох сторін, а також вгорі та знизу мають бути дотримані. Це дозволить при копіюванні не втратити частину тексту.

6.4 Оцінювання іспиту
6.4.1 Критерії оцінювання письмового перекладу.
Переклад вважається неприйнятним за наявності 2 і більше суттєвих помилок, однієї суттєвої помилки + семи і більше незначних, 20-ти і більше незначних помилок.

6.4.2 Суттєві помилки
Неповний текст: у перекладі пропущена одне речення або велика частина тексту.
Неправильне тлумачення змісту оригіналу: від неправильного тлумачення значення слів до неправильного вживання визначень.
Неправильний переклад: зміст оригіналу втрачено. Це стосується слова, речення, цілого абзацу. Зазвичай, це пов'язано з перекручуванням змісту оригіналу, неправильним уживанням усталених і часових форм дієслів.
Доповнення і пропуски: іноді вживання додаткових слів або пропуски слів можуть бути виправдані для кращого "звучання" перекладу. Однак необхідно звертати увагу на те, що саме може бути доповнене або пропущене, щоб не спотворити змісту оригіналу.
Термінологія, вибір слів: поширеною помилкою є використання в перекладі першого слова зі статті двомовного словника без перевірки значення цього слова в одномовному словнику.
Стилістика: неприпустимо, приміром, у перекладі юридичного тексту використовувати лексику газетного стилю.
Вільний переклад: "творчі" здібності перекладача не оцінюються.
Буквальний, дослівний переклад: буквальне слідування за текстом оригіналу призводить до "незграбного" перекладу.
Нерішучість: вказано більше, ніж один варіант. Неправильний вибір придатного слова вважається суттєвою помилкою.
Зловживання фразою "немає в словнику": може стосуватися слів, що викликають утруднення при перекладі. Якщо слова немає у словнику, його можна розпізнати за однокореневими словами, граматичним формами тощо.

6.4.3 Усний іспит
Оцінюється якість послідовного та синхронного перекладу з іноземної мови та/або на іноземну мову. Кандидату надаються заздалегідь складені матеріали з тематики перекладу для попереднього ознайомлення. При проведенні іспиту може використовуватися спеціальне обладнання: кабінка, навушники, мікрофон, магнітофон. Іспит може проводитися одним екзаменатором. Якість перекладу оцінюється комісією після прослуховування магнітофонного запису.

6.5 Переекзаменування
Кандидат, який не склав іспит, може звернутися повторно не раніше, ніж через 30 днів.
Кандидат, результати іспиту якого не були визнані через допущені шахрайські дії, може звернутися повторно, але не раніше, ніж через 1 рік.
Кандидат, що повторно не склав іспит, має звернутися знову і скласти його відповідно до процедури, передбаченої для нових кандидатів.

7. Сертифікація

7.1 Процедура оформлення
За результатами кваліфікаційних іспитів незалежний орган сертифікації безпосередньо або через свої уповноважені органи, якщо їм надане таке право сертифікації, повідомляє про результати сертифікації і видає сертифікати та (або) відповідні посвідчення.

7.2 Вимоги до сертифікатів та/або посвідчень
Сертифікати та (або) відповідні посвідчення містять:
а) прізвище, ім'я і по батькові сертифікованого фахівця;
б) дату сертифікації;
в) дату, до якої дійсна сертифікація;
г) категорію, за якою фахівець сертифікований;
д) посилання на незалежний орган сертифікації або уповноважений орган, якщо йому передане право сертифікації на 1-й і 2-й рівні;
е) види перекладу і мова, а також напрямок перекладу;
ж) особистий реєстраційний номер;
з) підпис сертифікованого фахівця;
к) фотографію сертифікованого фахівця, завірену печаткою незалежного органу сертифікації;
л) підпис на сертифікаті від незалежного органу сертифікації або уповноваженого органу, якщо йому передане право сертифікації.
Примітка. Видаючи сертифікат та (або) відповідне посвідчення, незалежний орган сертифікації або уповноважений орган засвідчує кваліфікацію фахівця, але не дає яких-небудь дозволів на здійснення діяльності. Як у сертифікаті, так і в посвідченні може бути відведене спеціальне місце для підпису роботодавця або відповідального органу, що дозволяє власнику сертифіката працювати і нести відповідальність за діяльність у сфері перекладу. Цей дозвіл також є свідченням визнання діяльності сертифікованого фахівця.

7.3 Термін дії сертифікації
Термін дії сертифікації - три роки з моменту сертифікації, вказаної у сертифікаті та/або посвідченні.
Сертифікацію визнають недійсною в таких випадках:
а) за рішенням незалежного органу сертифікації після розгляду даних про неетичне поводження, претензій і рекламацій щодо діяльності перекладача;
б) коли має місце значна перерва в роботі перекладача.
Примітка. Значна перерва в роботі означає відсутність або зміну сфери діяльності, що не дозволяє фахівцю виконувати обов'язки, які відповідають його кваліфікації у сфері перекладу, за якою він сертифікований, протягом періоду часу, який в цілому перевищує один рік. При підрахунку перерви в роботі не слід враховувати відпустки, періоди хвороби і навчання тривалістю менше одного місяця.

8. Продовження терміну дії

Після закінчення першого терміну дії і через кожних три наступних роки сертифікація може бути продовжена незалежним органом сертифікації безпосередньо або через уповноважений орган, на новий трирічний період за умови, що фахівець відповідає таким вимогам:
а) надає документ про проходження ним задовільної виробничої діяльності без значної перерви в роботі з виду перекладу, за яким він сертифікований.
Якщо критерії продовження терміну сертифікації не дотримані, фахівець має дотримуватися процедури, передбаченої для нового кандидата.

9. Повторна сертифікація

Після закінчення кожного другого терміну дії (через кожних шість років) сертифікат поновлюється незалежним органом сертифікації безпосередньо або через уповноважений орган на новий 3-річний термін з дотриманням таких вимог:
а) фахівець задовольняє критеріям розділу 5 й успішно складає практичний іспит, організований за спрощеною процедурою.
Для повторної сертифікації при складанні іспиту з декількох видів перекладу одночасно загальна кількість питань може бути скорочено.

10. Документація

Незалежний орган сертифікації або його уповноважені органи зберігають:
а) список усіх сертифікованих фахівців, систематизований за видами перекладу, рівнем їхньої кваліфікації;
б) особисті справи всіх сертифікованих фахівців та фахівців, термін дії сертифікатів яких минув, що містять:
1) заявки;
2) екзаменаційні документи, включаючи запитальники, відповіді на них, дані про результати контролю, протоколи оцінки результатів іспитів із вказівкою на отримані бали;
3) документи на продовження терміну дії сертифіката, включаючи довідки про безперервність діяльності.
Примітка. Особисті справи зберігається в умовах, що забезпечують їхню безпеку та конфіденційність, протягом періоду, що дорівнює всьому початковому терміну дії плюс термін продовження після закінчення дії сертифікації.

11. Перехідний період

На час перехідного періоду, необхідного для введення в дію системи кваліфікації та сертифікації, установленої даним стандартом, допускаються такі правила:
а) незалежний орган сертифікації може призначати кваліфікований персонал в якості екзаменаторів на період, що не перевищує п'ять років;
б) персонал перекладачів, атестований незалежним від роботодавця органом до введення в дію даного стандарту, зберігає свої права до закінчення терміну дії існуючого атестата, але не більше п'яти років.

Окремі положення, встановлені в 8.3, розділах 9 і 10, набувають чинності з моменту введення даного стандарту;
в) персонал перекладачів, атестований роботодавцем до видання дійсного стандарту, має бути сертифікований відповідно до вимог розділу 10 після закінчення терміну дії даного атестату, але не більше п'яти років, якщо система роботодавця визнана загалом незалежним органом сертифікації на основі перевірки.